Тема уроку: Мистецтво хайку
Мета: систематизувати знання про принципи
створення японських тривіршів; оволодіти технологією написання хайку; розвивати
вміння працювати в парах і групах; виховувати почуття моральності, духовності.
Форма уроку: поетична майстерня.
Хід уроку
І. Організаційний етап.
Кожен учень на початку уроку отримує якийсь
предмет. Це може бути засохле листя, гілка дерева, шишка, квітка тощо.
Слово вчителя. Візьміть у руки предмет, який ви
отримали. Уявіть, що він живий. Саме цей предмет буде для вас сьогодні символом
натхнення і майстерності у створенні хайку.
Сьогодні
захоплення хайку вийшло за межі Японії. Поети різних країн беруть участь у
конкурсах на створення найкращого тривірша. Ось і ми сьогодні перевтілимось на
учнів японського майстра Мацуо Басьо і будемо засвоювати секрети написання
поетичних мініатюр. І до кінця уроку створимо спільний проект – збірку хайку
нашого класу.
ІІ.
Актуалізація знань учнів.
Спочатку
нам необхідно пригадати особливості хайку. (Відповіді учнів).
Перш ніж
приступити до творчого процесу, вам необхідно познайомитись із пам’яткою
«Правила мистецтва хайку».
1.
Наявність сезонних слів (кіго), які вказують, в
яку пору року відбувається дія.
2.
Прийом «співставлення». Можна спів ставити два
об’єкти (наприклад, жаба і пруд): малий і великий об’єкт; щось нове і старе;
різні дії тощо.
3.
Хайку може бути побудоване одним із способів: а)
спочатку йде загальний план, а потім окрема деталь;
б) спочатку називається конкретний предмет, а потім йде
висновок, узагальнення.
4. У
хайку рідко використовується слово»я».
5.
Жанр хайку уникає епітетів, метафор, порівнянь, алегорій.
6. В
трьох рядках потрібно висловити відповідь на питання: «де?», «що?», «коли?»
ІІІ. Робота в парах. Завдання: придумайте хайку
за першим рядком.
-
«Дорога додому…»;
-
«Весна уже настала…».
Зачитування учнями хайку, створених у парах.
Наприклад:
Дорога
додому,
Весна уже настала,
Самотній
подорожній, Сади
цвітуть,
Скоро
зустріч.
Радісно і тепло на душі.
ІV. Робота в групах. Завдання: створити хайку. Образ – білий аркуш
паперу.
Бесіда:
-
Цей аркуш живий чи мертвий?
-
Що відбувається, коли ми пишемо на ньому?
Творчі звіти груп. Наприклад:
Білий
аркуш паперу,
Рядки
чорних літер,
Хороша
звістка.
V. Індивідуальні завдання.
Використовуючи знання і вміння, отримані на уроці, створіть власні хайку. Темою
вашого тривірша буде отримана на початку уроку «жива річ».
VІ. Презентація хайку.
Учні за бажанням зачитують створені хайку.
Слово
вчителя. Ви стали справжніми поетами! Ваші вірші увійдуть до збірки поезій 6
класу. Це буде наш спільний творчий проект.
Завдання: придумайте назву збірки.
VІІ. Підсумок уроку.
-
Чи сподобалося вам писати хайку?
-
Поділіться своїми враженнями від роботи.
VІІІ. Оцінювання.
ХІ. Домашнє завдання.
Придумати
оформлення обкладинки збірки поезій.
Намалювати
ілюстрації до створених хайку.
Тема уроку: Байка у світовій літературі.
Мета: узагальнити вивчений матеріал; формувати
вміння логічно і стисло відповідати на запитання; обґрунтовувати власну думку;
розвивати творчі здібності; виховувати почуття взаємодопомоги, згуртованості.
Тип уроку:підсумковий урок.
Форма уроку: урок-гра.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Учні класу
об’єднаються у команди (2-3 команди).
Слово
вчителя про роль байки в розвитку світової літератури.
Налаштування учнів на позитивну атмосферу;
побажання вдалої гри.
Конкурс І
Літературна розминка
(Учасники
команд по черзі відповідають на запитання).
-
Що таке байка?
-
Де виник жанр байки?
-
Яку будову має байка?
-
Що таке «езопова мова»?
-
Що таке алегорія?
-
Назвіть відомих байкарів.
-
Що таке мораль байки?
Конкурс ІІ
Вікторина
«Впізнай байку»
(Кожна команда записує відповіді на аркуші
паперу. Учитель зачитує відповіді і оголошує результати конкурсу).
-
«На світі вже давно ведеться,
Що нижчий перед
вищим гнеться». («Вовк і ягня»)
-
«Хто гудить непосильне на словах,
Свою тут має бачить поведінку». («Лисиця і виноград)
-
«Багато в серці Жаби зла,
Та де їй дорівнятись до Вола». (Віл та Жаба»)
-
«Щоб музикантом бути, треба мати вміння».
(Квартет»)
1.
|
А
|
||||||||
2.
|
А
|
||||||||
3.
|
Я
|
||||||||
4.
|
Я
|
||||||||
5.
|
А
|
||||||||
6.
|
Я
|
||||||||
Конкурс ІІІ.
Літературна гра
«Сходинки»
(Учні заповнюють клітинки сходинок. Перемагає та
команда, яка швидше і правильно дасть відповіді).
1.
Невеликий повчальний твір, який в алегоричній
формі висміює людські недоліки (Байка).
2.
Одна з форм критики негативних явищ (Сатира).
3.
Країна, в якій жив байкар Лафонтен (Франція).
4.
Художній прийом байки, коли риси людини
втілюються в образах тварин (Алегорія).
5.
Як грецькою мовою звучить слово «повчання»?
(Дидактика).
6.
Будова твору, елементами якої є зачин, розвиток
дії, мораль (Композиція).
Конкурс VІ.
Візитна картка
(Учасники команд відповідають по черзі).
-
Почав писати у 14 років. У 20 років без дозволу
шкільного начальства надрукував кращі поезії (Л.Глібов).
-
Писав романи, героїчні поеми, оди, казки й
оповідання у віршах. Інколи був забудькуватим і неуважним. (Ж.де Лафонтен).
-
Самостійно вивчив 6 мов, математику, інші науки.
У 50 років оволодів давньогрецькою мовою. (І.Крилов).
-
Життя цієї людини оповите легендами та
переказами.(Езоп).
Конкурс V.
Літературний
єралаш
У
|
Т
|
У
|
Л
|
Ш
|
||||||
М
|
Ь
|
Д
|
Я
|
І
|
||||||
И
|
Д
|
Е
|
Х
|
С
|
||||||
Р
|
О
|
В
|
И
|
У
|
||||||
(Учні повинні зрозуміти порядок, за яким
розташовані літери в квадратах, і прочитати крилатий вислів. Визначити, кому із
відомих байкарів він належить).
(«Усі шляхи ведуть до Риму». Ж.де Лафонтен ).
Конкурс VІ.
Ерудит
(Кожна команда отримує
конверт із завданням: за поданим висловлюванням визначити автора).
-
«Езоп для байки підібрав предмет, а я
відполірував віршами шестистопними» (Федр).
-
«Здається байка просто бреше, а справді – правду
ясну чеше…» (Л.Глібов).
-
«Сократ і Бабрій, Федр і Лафонтен, Сковорода,
Крилов – усім вистачило тем» (М. Годованець).
-
«В Езопа вчіться, добрі люди. Для того байка
штрика під ребро, щоб виправлять людські заблуди і похвалять красу й добро»
(Федр).
ІІ. Підведення підсумків уроку-гри. Оцінювання учнів.
Тема уроку: Генріх Гейне. «Книга пісень».
Мета: ознайомити з життєвим і творчим шляхом
поета; поглиблювати навички аналізу поетичних творів; розвивати зв’язне
мовлення учнів; виховувати любов до поезії.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Форма уроку: інтегрований урок.
З мого великого болю творю я пісні маленькі…
Г.Гейне
Хід
уроку
І. Організаційний етап
Оголошення теми, мети уроку.
Робота з епіграфом.
Слово вчителя. Ліричні твори поета – це маленькі
пісні серця, народжені болем від нерозділеного кохання. Сила кохання підіймає
людину над землею. Але в кожного своя історія. Тож на сьогоднішньому уроці ми
будемо говорити про фатальне почуття кохання, оспіване в поезії німецького
поета Г.Гейне.
ІІ. Актуалізація знань учнів.
-
Який художній напрям панував у
західноєвропейській літературі початку ХІХ ст.?
-
У чому полягають особливості цього напряму?
Слово вчителя історії про історичні умови, в яких
перебувала Німеччина в першій половині ХІХ ст.
ІІІ. Ознайомлення з біографією Г.Гейне.
Учні
розповідають про дитинство, юнацькі роки та навчання поета, життя і творчість у
період еміграції; останні роки в житті Г.Гейне.
Учитель
демонструє слайди з портретами поета різних періодів, із зображенням місць, де
навчався і перебував митець, зображення пам’ятників Г.Гейне.
ІV. Робота над збіркою
«Книга пісень».
Слово
вчителя. Г.Гейне так охарактеризував одну з найкращих своїх поетичних збірок:
«Книжка ця – то тільки урна з попелом мого кохання».
Учень
розповідає про історію створення збірки «Книга пісень».
Учитель
демонструє портрети Амалії й Терези – двох сестер, які були предметом великого
кохання поета і стали музами його поезії.
Виразне
читання і короткий аналіз вибраних поезій: «Місто, де померла мрія…», «Хоч і не
любиш ти мене…», «Щоб квіти довідались пишні…», «Троянду, сонце, лілею й
голубку…» (останній вірш учитель німецької мови читає мовою оригіналу).
Учні
роблять висновок, що тема збірки – нерозділене кохання ліричного героя.
Слово
вчителя. Лірика Г.Гейне дуже музикальна й емоційна, тому багато композиторів
писали музику до віршів поета. Особливо багато пісень на слова Г.Гейне написав
видатний німецький композитор Р.Шуман.
Розповідь
учителя музики про вокальний цикл р.Шумана «Любов поета».
Прослуховування пісень із цього циклу у
виконанні І.Козловського.
Робота над
програмними віршами.
Виразне читання вірша «Чому троянди немов
неживі…». Аналіз вірша за поданими запитаннями.
-
Яка тема вірша?
-
Який художній прийом використав автор у
композиції вірша?
-
Якою зображена природа? Чи можна визначити пору
року?
-
Чи відповідає опис природи психологічному стану
ліричного героя?
-
Які ще художні засоби використав поет?
Учитель повідомляє , що
жанр вірша – це елегія, що в перекладі означає «журлива пісня».
Робота в
групах. Аналіз віршів за запитаннями і завданнями, розданими для кожної групи.
(Вірш «Самотній кедр на стромині…», балада «Лорелея» ).
Завдання
для групи 1: на прикладах вивчених творів доведіть, що у поезіях Г.Гейне є риси
романтизму.
Завдання
для групи 2: розфарбуйте коло кольорами, що асоціюються з тими віршами, які ви
аналізували, обґрунтуйте свою позицію.
Творче
завдання: підберіть і намалюйте образ-символ всієї збірки Г.Гейне «Книга
пісень». Обгрунтуйте свій вибір.
V. Узагальнення вивченого.
-
Які епізоди з життя поета виявились для вас
найцікавішими?
-
З яких частин складається збірка «Книга пісень»?
-
Чи відповідає назва збірки її змісту?
-
Які жанри використав Г.Гейне у своїй збірці?
-
Назвіть українських перекладачів поезій Г.Гейне.
-
З якими новими термінами ви ознайомилися на уроці?
-
Яке враження справила на вас лірика Г.Гейне?
VІ. Оцінювання.
VІІ. Домашнє завдання.
Для всього
класу: вивчити напамять один із віршів Г.Гейне.
Творче завдання: створити проект «Лірика Г.Гейне
і музика».
Формування читацьких навичок на уроках зарубіжної літератури.
Основне завдання сучасної літературної освіти
– це формування свідомого читача, який вміє аналізувати, співвідносити,
порівнювати, готового до критичної виваженої оцінки, обстоювання власної думки.
Зарубіжна література як навчальний предмет допомагає вирішити ці завдання, бо
залучає учнів до найвищих досягнень національної та світової літератури і
культури, загальнолюдських духовних цінностей, формує комунікативну та
літературну компетентність, розвиває творчі здібності, виховує естетичні смаки,
високу читацьку і загальну культуру. Сьогодні суспільство різко змінюється.
Нагромаджуються нові знання, нові психологічні підходи, педагогічні методики,
сутність змін вимагає впровадження компетентнісно спрямованої освіти.
Навчально-виховний процес у школі має бути спрямований на розвиток активності,
самостійності, творчих можливостей кожного школяра, оскільки суспільство
потребує особистостей, здатних свідомо діяти, приймати власні рішення, швидко
адаптуватися до змін. Тому перед учителем сьогодні виникають питання: як
зробити, щоб кожний урок залишив у душі учня добрий слід, щоб книга стала
вірною супутницею на все життя? Як навчити учнів творчо мислити? Який педагог
не мріє про те, щоб діти виходили зі школи читачами, щоб вони хотіли читати?
Саме уроки зарубіжної літератури покликані допомогти учням зрозуміти природу і
сутність літератури як виду мистецтва, її місце в житті людини і суспільства.
Метою уроків зарубіжної літератури є виховання учня, який систематично читає,
розуміє прочитане , вміє розповісти про те, що читав, висловлювати свою думку,
описати враження від прочитаного; вміє аналізувати, пояснити зміст художніх
творів; використовує свої знання для того, щоб глибше розібратися в проблемних
ситуаціях сьогоднішнього дня, розуміти вчинки людей, віддавати перевагу
моральним цінностям. Ось чому провідною ідеєю моєї діяльності є підвищення
якості уроку як необхідної умови формування високої читацької компетентності.
Вже кілька років я працюю над проблемою «Використання інноваційних технологій
як засіб формування читацьких компетентностей». Вважаю, що актуальність
проблеми в тому, що в останні роки стрімко зростає обсяг інформації, яку
необхідно засвоїти для успішної подальшої життєвої діяльності. А це, в свою
чергу, потребує збільшення темпу читання, швидкості розуміння, прийняття
рішень. Тож читання стає основою освіти та самоосвіти. В сучасних умовах
глобальної комп’ютеризації суспільства в більшості учнів інтерес до навчання
поступово зникає. Тому проблема читання є чи не найважливішою в
навчально-виховному процесі. Сьогодні існує потреба в громадянах, які можуть
робити власний вибір, самостійно добувати інформацію, бути підготовленим до
спілкування з мистецтвом слова, творчо підходити до будь-якого виду роботи. А
це можуть зробити особистості з розвиненими ключовими компетентностями:
загальноосвітньою, соціальною, громадянською.
У моїй педагогічній діяльності проблема
стимулювання інтересу до книги була і залишається основною. Вважаю, що мій
обов’язок переконати учня, що книга впродовж віків була авторитетною. Всі інші
технології повинні підкоритися книзі. Щоб сформувати у школярів читацьку
компетенцію, я намагаюся зацікавити учнів читанням. Я продумую й організовую
роботу на уроці, застосовуючи інноваційні технології, які, на мою думку,
прискорюють засвоєння учнями знань, розвивають їх творчі здібності, формують
активну життєву позицію.
З метою розвитку читацьких інтересів
доцільно, на мою думку, поєднювати традиційні та інноваційні технології,
зокрема інтерактивні методи, які підвищують в учнів мотивацію до навчальної
діяльності, створюють умови для самостійної роботи школярів, виховують
терпимість до думки інших, розвивають комунікативні якості особистості,
осучаснюють начальний процес. Серед багатьох форм і методів роботи я віддаю
перевагу роботі в групах, парах. Саме ця форма роботи дозволяє досягти високих
результатів у засвоєнні знань, бо саме у групі відбувається процес відтворення
учнями почутого, сприйнятого, осмисленого і оціненого ними у формі практичної
дії. Наприклад, у 8 класі, вивчаючи творчість Ф.Петрарки, кожна група отримує
сонет, готує повідомлення про цей твір, аналізує його. Не менш ефективною є
робота в парах, бо учні безпосередньо спілкуються один з одним, ставлять
запитання, виправляють помилки у письмових відповідях. Наприклад, вивчаючи
творчість того чи іншого письменника,учні отримують завдання скласти тести. В
ході виконання даної роботи учні удосконалюють уміння працювати з підручником,
художнім текстом.
І етап – складання тестів;
ІІ етап - обмін тестами, самостійне їх виконання;
ІІІ етап – перевірка, оцінка. Це
найважливіший етап, бо саме на ньому в учнів розвиваються навички контролю і
взаємоконтролю.
Вважаю,що ефективною є робота у малих групах –
4-6 учнів.
У 6 класі, вивчаючи повість Ч. Діккенса
«Різдвяна пісня в прозі», учні отримують такі завдання:
1 група: опишіть зовнішність
Скруджа, його соціальний стан, родину, сім’ю.
2 група: розкажіть про ставлення
Скруджа до людей , до матеріальних цінностей.
3 група: як змінився герой
наприкінці твору.
Прийом «гронування» або «асоціативний кущ» дає
можливість учням у будь-якому явищі, предметі побачити найголовніше, критично
осмислити його, зробити узагальнення. Найчастіше цей вид роботи я використовую
на етапі актуалізації знань учнів, або на етапі рефлексії. Наприклад, учні 7
класу складають «асоціативний кущ» до теми «Билини».
Моїм вихованцям подобається складати
сенкани. Такий вид роботи формує здатність підсумовувати інформацію, схоплювати
складні ідеї, формулювати їх кількома словами. Використовую на етапі рефлексії
з метою перевірки глибини усвідомлення учнями певних понять. Наприклад:
Данте
Сміливий, розумний
Перший поет доби Відродження
Учитель.
Щоб розвивати читацькі компетентності учнів,
я на своїх уроках застосовую такі
завдання і прийоми:
-
літературний диктант;
-
літературна вікторина;
-
переказ від імені героя;
-
написання листа письменникові чи герою;
-
зіставлення твору з його екранізацією;
-
читацький відгук.
Як відомо, найприроднішою і найпривабливішою
діяльністю для дітей є гра. Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування
дитини з класом, виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо і
самостійно. Інтерактивні ігри – це необхідний напрям у вивченні літератури.
Адже нестандартні форми і методи діяльності дозволяють учителю ефективно
використовувати «надлишкову» активність учнів, спрямовувати її у корисне русло.
Використовуючи ігрові моменти на уроці, я реалізовую такий метод як принцип
зацікавленості. Таким чином, інтерес до читання підсилюється. Наприклад, у 7 класі під час вивчення роману
В. Скотта «Айвенго» проводжу гру «Знайди помилку»:
-
Ми вивчаємо повість французького письменника В.Скотта
«Айвенго» (роман; англійського письменника);
-
Твір належить до пригодницьких романів (історичних
романів);
-
Головним героєм є лицар Ательстан (Айвенго) і т.
д.
Під час гри «Допоможи героям» пропоную учням
втрутитись у сюжет і допомогти героям у складних ситуаціях. Наприклад, вивчаючи
роман Ж.Верна «П’ятнадцятирічний капітан» , задаю питання: «Як можна допомогти
героям уникнути помилок, що призвели до багатьох нещасть?» Цю гру можна проводити у групах. Кожна група
учнів пропонує свій варіант виходу із складної ситуації.
Працюючи у групах , можна проводити гру
«Таємнича валіза». Так, вивчаючи у 6 класі тему «Пригодницький роман», учні
вгадують, якому літературному героєві належать речі, що лежать у валізі.
Наприклад, компас, карта морів та океанів (Дік Сенд); лупа, засушені комахи,
окуляри (кузен Бенедикт).
Щоб виявити, наскільки учні добре знають сюжет
твору, проводжу гру «Порушена
послідовність». Для учнів 7 класу пропоную встановити послідовність
подій новели О.Генрі «Останній листок».
1.
Сью і Джонсі;
2.
Розмова Сью і лікаря;
3.
Хвороба Джонсі;
4.
Стійкість останнього листка;
5.
Художник Берман;
6.
Берман дізнається про хворобу Джонсі;
7.
Небезпека минула;
8.
Шедевр Бермана.
Відповідь: 1; 3; 2; 5; 6; 4; 7;
8.
Однією з найулюбленіших форм роботи на уроці літератури для моїх учнів є рольова
гра. Так, учні 5 класу легко справляються із завданням переказу казки від імені
дійової особи, а також читання окремих епізодів твору по ролях. Це допомагає
набути досвіду поведінки в подібній життєвій ситуації, знаходити вихід у різних
складних моментах. Я застосовую такі форми рольових ігор: презентація,
інтерв’ю, екскурсія.
Уроки літератури тісно пов’язані з уроками
мови, бо у процесі читання засвоюється правопис, граматичні форми, збагачується
лексичний запас слів. Тому доречно використовувати такі види робіт як «Лист до
літературного героя», «Лист до автора твору», написання твору-роздуму «Моя
уявна зустріч з героєм». Наприклад, після вивчення у 6 класі казки-притчі
«Маленький принц» А.Сент-Екзюпері проводжу роботу в групах. Одна група учнів
пише листа до маленького принца, а інша – до автора. А на домашнє завдання учні
пишуть твір-роздум про те, якби відбулася зустріч з маленьким принцом, про щоб
вони розмовляли.
Сучасний урок важко уявити без використання інформаційно-комунікаційних
технологій. Презентації, відеоматеріали, тести, віртуальні екскурсії, проекти –
все це дозволяє активізувати навчально-виховний процес. Особливо пізнавальною
для учнів є робота над проектами, результатом якої може бути створення альбому,
доповіді, комп’ютерної презентації. Активну участь у створенні проектів беруть
учні 5 класу. Вивчаючи казки Г.Х.Андерсена, школярі працюють у групах над
такими міні-проектами: «Я – художник», «Я – журналіст», «Я – юний філолог», «Я
– маркетолог». В результаті діти презентують свої ілюстрації до казок,
розповіді про автора, кросворди, загадки, рекламу казки.
Сьогодні час не стоїть на місці. Суспільство
потребує від людини певних умінь, які б застосовувалися на практиці. Тому
традиційні типи занять, на мою думку, уповільнюють творчий пошук учнів й
учителя. На зміну стандартним урокам приходять новаторські заняття, що містять
нетрадиційні етапи, відображають спробу вийти за межі шаблону методичної
структури уроку. У моїй педагогічній
практиці найбільш поширеними є такі види нестандартних уроків: урок-подорож,
урок-гра, урок-вистава, урок-диспут, урок-майстерня, інтегрований урок.
Наприклад, у 5 класі я проводжу урок-гру «В гостях у казок Г. Х. Андерсена». У
формі гри проводжу також підсумковий урок у 6 класі за темою «Байка». А з
учнями 7 класу залюбки готуємо урок-виставу за творами М. В. Гоголя. Такі уроки
сприяють пробудженню у дітей фантазії, надають їм можливість пізнати себе,
розвивають акторську майстерність, вміння творчо працювати в колективі.
Вміння самостійно здобувати, обробляти,
засвоювати інформацію та користуватися нею на сьогоднішній день є дуже цінним
надбанням. Тому я практикую у своїй роботі уроки-майстерні. Наприклад,
«Поетична майстерня», де учні аналізують поетичні тексти і вчаться створювати
власні вірші («Мистецтво хайку», 6 клас). «Майстерня-екскурсія» - заочна
екскурсія на батьківщину письменників («Гоголівські місця на Україні»).
Уроки-дискусії формують в учнів уміння шукати вирішення проблеми,вчать
відстоювати власну позицію, свої погляди. Так під час проведення уроку-диспуту
за трагедією Й.В.Гете «Фауст» я пропоную учням для обговорення такі питання:
-
Якою зображена людина у творі?
-
Яким постає світ у «Фаусті»?
-
Що, на думку автора, є рушійною силою у світі?
-
Що є людина на землі – «божественне створіння», яке
прагне істини, чи «тварина із тварин»?
Уроки-подорожі я проводжу на підсумкових
заняттях. Наприклад, «Подорож країною Грінляндією» у 7 класі, «Дорогами Дон
Кіхота» у 8 класі, «Подорож у світ роману Ж.Верна «П’ятнадцятирічний капітан» у
6 класі.
Щоб зацікавити учнів читанням, потрібно
показати, що набуті знання можуть бути застосовані на практиці і допоможуть
досягти бажаного результату. Тому я намагаюся залучати учнів до участі у
позакласній роботі . Беручи участь у літературних конкурсах та інтелектуальних
іграх, школярі приходять до висновку, що перемогти можна лише тоді, коли маєш
міцні знання. Це і заохочує до читання художніх творів.
Вже стало доброю традицією проводити в нашій
школі брейн-ринги. Це командна гра, що вимагає не лише ерудиції, а й уміння
мобілізувати зусилля і якнайшвидше відповісти. Учні середніх класів залюбки
беруть участь у літературних конкурсах. Це літературний турнір «Її величність
казка», пізнавальна гра «Ерудит», КВК. Разом із старшокласниками проводимо
літературно-музичні композиції («Свіча горіла на столі…»), інтелектуальні
турніри («Найрозумніший»).
Участь у таких конкурсах активізує інтерес до
читання. Готуючись до змагання, учні опрацьовують чимало літератури.
Таким чином, я, як учитель-словесник,
прикладаю багато зусиль для підвищення якості уроків літератури, намагаюся
зацікавити учнів предметом, заохочую їх до читання художніх творів, навчаю
глибоко проникати в сутність художнього твору, розвивати образне мислення, а
це, в свою чергу, пробуджує здатність бачити світ духовними очима.
Опис виховної системи класу
Діти допитливі,
з гарним розумом,
у разі правильного виховання
стають великими людьми.
Я.
Коменський
Виховання – це споконвічний
процес: відколи існує людство, від тоді воно й дбає про наступність і
спадкоємність поколінь. Виховання починається з дитинства, коли в душу дитини
закладаються основні життєві принципи, що допомагають їй стати людиною, зайняти
гідне місце у житті, усвідомлюючи себе особистістю й індивідуальністю.
Уміння виховувати – це мистецтво,
таке ж мистецтво, як грати на скрипці чи роялі, добре малювати картини. А
важливий показник педагогічної майстерності, на мою думку, це пошук нових
шляхів підходу до дітей, уміння впливати на них.
Сьогодні наша держава потребує
діяльних, інтелектуально розвинених, творчих, духовно багатих громадян, які
зможуть у майбутньому забезпечити прогрес нації, здатної посісти гідне місце в
світовому співтоваристві.
Головна мета кожної людини –
реалізувати свої здібності і вміння, іншими словами – знайти себе та своє місце
у житті.
Цій проблемі багато уваги
приділяли видатні психологи і педагоги минулого: Я.А.Коменський, Д. Дідро, Ш.Ш.
Руссо, Б.Грінченко, А. Макаренко,
В. Сухомлинський. Ця проблема гостро стоїть і
сьогодні.
Я, як класний керівник намагаюся
виховувати своїх учнів творчими, відповідальними, креативними особистостями,
справжніми громадянами свої держави, які знають і цінують традиції, звичаї
свого народу та примножують їх.
Досягти цього мені допомагають
нові підходи до виховання сучасних школярів, оновлені форми і методи роботи,
які лежать в основі виховної системи, що напрацьована мною за 16 років роботи
класним керівником.
Метою у виховній роботі класу є: виховувати і розвивати
творчу, талановиту, фізично здорову особистість, збагачену науковими знаннями,
сповнену патріотизмом і поваги до української культури й держави, здатну до
успішної реалізації у суспільстві.
Для досягнення цієї мети ставлю такі завдання:
- створювати максимум умов для
формування морального і духовного розвитку дітей;
- сприяти розвитку компетентної
особистості, здатної жити в гармонії із собою;
- сприяти самовдосконаленню і
саморозвитку кожного учня;
- виховувати повагу до
національної спадщини українського народу;
- утверджувати принципи
загальнолюдської моралі: правди, справедливості, доброти, працелюбства,
патріотизму;
- формувати ціннісне ставлення до
здоров'я;
- залучати до виховної роботи
батьків, вчителів.
У своїй роботі керуюсь такими
принципами:
- орієнтація на особистісне
виховання;
- урахування вікових особливостей
дітей;
- максимальне охоплення дітей та
батьків виховним процесом;
- урахування умов життя та
особистих творчих нахилів учнів.
Від своєї роботи я очікую певних
результатів, а саме:
- сформованість духовних
пріоритетів, родинних цінностей та моральних якостей;
- розвиток активної життєвої
позиції, уміння орієнтуватися в складних життєвих ситуаціях;
- формування згуртованості
класного колективу;
- мотивація на здоровий спосіб
життя.
Виховна система складається з багатьох компонентів
Вирішення завдань виховної роботи
здійснюється за напрямками:
Виховна робота у нашому класі поєднує в собі
традиційні форми роботи класного керівника (години спілкування, класні збори,
спортивні свята, конкурси, інтелектуальні ігри, екскурсії) та інноваційні
технології (тренінги, презентації, проектна діяльність, ділові ігри).
Розвиток
дитини, її творчого потенціалу забезпечується через активну діяльність. Тому я
намагаюся залучати своїх вихованців до участі в різноманітних загальношкільних
заходах, громадсько-корисних справах, сприяючи розвитку в учнів громадської
активності, привчаючи їх до дотримання шкільного режиму та вимог до учнів,
спрямовуючи їх зусилля на корисні справи: добре вчитися, працювати, берегти
природу, турбуватися про збереження історичних пам’яток, зразково поводитись,
допомагати людям. Цьому сприяє участь класу в таких загальношкільних заходах:
акціях «Подаруй книгу шкільній бібліотеці», «Незабудка пам’яті», «Від серця до
серця», «Лист пораненому», «Голуб миру», «Назустріч мрії»; конкурсах «Живи,
книго!», «Таланти твої, школо», «Моя мальовнича Львівщина», «Моя Батьківщина
Україна», «Мій рідний край». Учні 8-го класу із задоволенням беруть участь у
Брейн-рингах та КВК, туристичних змаганнях, національно-патріотичній грі «Ігри
патріотів». Допомагають розробляти
сценарії шкільних свят, концертів, літературно- музичних композицій. Хлопці є
учасниками шкільної футбольної команди. Семеро учнів класу – учасники шкільного
хору. А ще мої восьмикласники беруть активну участь у роботі шкільного
туристсько-краєзнавчого гуртка.
У нашій школі
склалася добра традиція виховання учнів у дусі християнської моралі. Кожен
новий навчальний рік ми починаємо і закінчуємо спільною молитвою у нашій
церкві. Мої учні відвідують уроки катехизму, а кожної неділі разом з батьками
спішать до церкви. Це є результат спільної виховної роботи вчителя та батьків.
Взагалі, я вважаю, що виховний процес неможливий без співпраці вчителя з
батьками. В.Сухомлинський писав: «В наші дні немає важливішого у сфері
виховання завдання, ніж навчити батька й матір виховувати своїх дітей». Тому у
своїй роботі я намагаюся встановити принципи взаємодії між батьками і дітьми,
батьками і вчителями, створити в класі атмосферу взаємо підтримки, залучати
батьків до виховного процесу. На цій ділянці роботи я використовую колективні й
індивідуальні форми взаємодії: відвідування батьків удома; запрошення батьків
до школи; класні батьківські збори; день відкритих дверей; індивідуальні
консультації; бесіди; тренінги.
Вагомою
складовою виховної системи є діяльність учнівського самоврядування в класі. Значення
самоврядування в тому, що учні всебічно проникають у сутність своїх прав і
обов’язків, мають можливість управляти життям класу; організовувати цікаві
дозвілля для себе; вирішувати конфліктні ситуації; захищати свої права.
Модель учнівського самоврядування
8-го класу
Староста класу
|
Актив класу
|
Збори класу
|
Відповідальність за справи класу
я доручаю всьому учнівському колективу. З самого початку роботи ми чітко
формулюємо права та обов’язки кожного члена учнівського самоврядування. У своїй
роботі учні керуються правилом:
Прийняв рішення – виконуй !
Доручив
іншим – довіряй !
Довірив
– перевіряй !
Допомагаючи – не заміняй !
У своїй
виховній роботі я постійно підтримую зв'язок із шкільним психологом. Ми
проводимо анкетування, тестування, опитування учнів для того, щоб виявити
мотиви поведінки учнів у їх ставленні до товаришів, родини, учителів, до самих
себе. Такі дослідження показують, що мої вихованці в порівнянні з тим, якими
вони були у 5-му класі, стали більш активними у громадському житті та
відповідальними за виконання доручень, підвищився рівень культури поведінки,
зменшилася кількість конфліктних ситуацій.
Отже, система
виховання, яку я застосовую у роботі з дітьми, допомагає досягти вагомих
результатів у вихованні творчої, всебічно розвиненої, духовно-багатої
особистості.
Немає коментарів:
Дописати коментар